Борітеся – поборете!
Пригадую, два роки тому Шевченка місто
вшановувало якось особливо велелюдно – з численною участю влади, громадських
організацій, освітян
та просвітян, а вже минулоріч і цьогоріч обставини внесли свої корективи у відзначення
події. Та все ж 9 березня в Івано-Франківську 208-му річницю народження Тараса
Шевченка відзначили.
Навіть попри воєнний стан члени обласної
і міської «Просвіти», небайдужі містяни не так численно, як у попередні роки,
але згуртовано, з прапором, квітами, портретом Шевченка і «Кобзарем»
попрямували в парк імені Тараса Шевченка, щоб вклонитись Пророкові, згадати
його долю і багаторічну стражденну долю нашої Вітчизни, спитати в нього поради
й набратись сили до опору та боротьби.
Дорогою співали пісні на слова Кобзаря.
В парку відбулося невелике віче, на якому виступили голови обласної та міської «Просвіти» Степан Волковецький і Марія Гуцол, голова Всеукраїнського братства ОУН–УПА Богдан Борович, викладачка музичної школи № 2 ім. В. Барвінського Романна Затварська.
Просвітяни підготували віночки з кетягами калини і синьо-жовтими стрічками, які поклали до барельєфів на Народному домі «Просвіта» і на початку вулиці Шевченка, до пам’ятника і погруддя Тарасові Шевченку в парку його імені.
А на Вічевому майдані кілька десятків містян читали твори Кобзаря просто неба. Вже десятий рік поспіль «Шевченківські читання» збирають в Івано-Франківську письменників, студентів та всіх охочих прочитати Кобзареву поезію. Їх організовують Громадський інститут аналітики та-обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Вірші Шевченка лунали не лише українською, а й іноземними мовами.
За словами організатора читань Віталія Перевізника, «такими читаннями хочемо закликати людей: йдімо до Шевченка, відкриваймо його для себе, щось заперечуймо, у щось закохуймося…»
Взяв участь у читаннях і очільник обласної «Просвіти» Степан Волковецький. Він прочитав Кобзарів «Заповіт» українською і німецькою мовами, а також наголосив, що Шевченко ніколи не вживав слів Росія, російський, а Московія і Московщина. Нагадав також, що є звернення до президента України двох обласних рад, Львівської і Рівненської, щоб таку норму було прийнято в Україні. А ще він ініціював відповідне звернення до Івано-Франківської і Тернопільської обласних рад, яке вже є в їхньому порядку денному.
Степан Волковецький переконаний, що для кожного свідомого українця нема ніякої Росії, а є Московія чи Московщина і нема російського народу, а є московський народ, нема російської мови, а є московська мова. На його думку, таке рішення має бути обов’язково невдовзі ухвалене на загальноукраїнському рівні.
В задумі розходились кожен до своєї
праці – хто до звичних обов’язків, хто до волонтерської допомоги. Але всі як
один з вірою і надією в перемогу, зі сподіванням, що ми пройдемо цей шлях
очищення через труднощі, страждання, кров, і настане нове життя, «і на оновленій землі врага не
буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Хай так
буде.
З вірою в перемогу.
Ірина Шумада