Культурологічна поїздка Прикарпаттям

Всесвітньовідомий англійський поет і культуролог Метью Арнольд зазначав: «Культура – це прагнення до милозвучності і світла, головне ж – до того, щоб і милозвучність, і світло переважали.» Саме з прагненням, щоб світло переважало над темрявою, товариство «Просвіта» ось уже 155 років працює на українських землях у сферах збереження історичної пам’яті, утвердження української мови в усіх галузях суспільства та відродження національної культури. А нині, коли українці зі зброєю в руках захищають свою століттями омріяну державність, своє право розмовляти українською, співати українською на своїй українській землі, просвітяни Прикарпаття допомагають вимушено переселеним особам із жорстоко зрусифікованих міст і сіл України пізнати той край, де вони віднедавна перебувають, а найголовніше – долучитися до української культури, тобто пізнати своє. Так 18 та 19 квітня 2023 року з ініціативи Івано-Франківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка в рамках проєкту «Залучення ВПО до життя в громаді» при фінансовій підтримці Міжнародної організації міграції відбулися екскурсійні поїздки для ВПО по території Прикарпаття. Як зазначив перший заступник голови Івано-Франківської «Просвіти» Михайло Січка: «Ми не випадково проводили екскурсійні поїздки саме в дні Великодніх свят, що демонструють усім велич українського духу та велич української культури, які зберігають і леліють мешканці нашого краю». Так сотня врятованих з-під московських снарядів і бомб, захищених від смертельно небезпечного «руського міра», мали радість побачити і красу каскадного водоспаду Яремчанський Гук, і єдиний в світі «Музей Писанки», відвідати типову хату – гражду та завітати до однієї з найстаріших церков Івано-Франківщини.Михайло Січка в ролі організатора та супроводжуючого поїздки ознайомив гостей з історією галицького регіону, тими відомими людьми, які творили історію легендарного краю, історичними передумовами того, що на Прикарпатті зберегло і захистило українські традиції та обряди. Екскурсанти мали змогу відвідати в Яремче сувенірний ринок, побачити кращі зразки гуцульської та бойківської архітектури. Наступною зупинкою екскурсійного туру було селище Ворохта, де гості ознайомилися з дерев’яною церквою, яка була перенесена з іншого села. Потім у Верховині екскурсанти відвідали Музей гуцульського побуту «У трембітаря», де побачили на скільки талановитим є український народ. Власник музею Микола Ілюк продемонстрував гру на 20 музичних інструментах, характерних для культури Гуцульщини. Пан Микола награвав відомі мелодії українських пісень, до виконання яких заохотив і усіх присутніх. А також пан Микола Ілюк, як справжній газда, почастував гостей смаколиками із традиційної гуцульської кухні.Наступним пунктом екскурсійного маршруту був Музей галєрія гуцульських традицій та обрядів, де уродженці Маріуполя та Херсона, Харкова та Чернігова, Сум та Бахмута на майстер-класі господині музею Павли Рашковської навчилися одягати українські хустки та насолодилися участю переодяганням в гуцульські традиційні костюми, що і зафіксували на професійній фотосесії. На завершення вони відвідали Криївку-музей Української Повстанської Армії (УПА), де дізналися про правдиву історію ОУН-УПА та побачили своїми очима історичну криївку повстанців, де показано як упівці вміли вдало маскуватися від окупантів-москалів. Перший екскурсійний день завершився в Криворівні пізнавальною бесідою з духовним отцем Іваном Рибаруком, де обговорили духовну, політичну та мовну ситуацію на Україні.Наступного дня екскурсійна група відвідала одне з семи чудес України – єдиний в світі «Музей писанкового розпису», що в Коломиї. Знаний український письменник Василь Голобородько зазначає: «Великодні крашанки та писанки – уречевлені метафори / симфори початку, бо ж із яйця вилуплюються пташенята.Тлумачний словник української мови наводить наступну дефініцію розглядуваної лексеми “вилуплюватись”: Прокльовуючи шкарлупу, пробиваючи оболонку, виходити із яйця (СУМ, 1, 425). Сема “бути тим, що є початком” імпліцитно присутня у наведеній дефініції: “виходити з яйця”.Узори та барви перетворюють курячі яйця із природних реалій на культурні об’єкти.Великодні крашанки та писанки варто вважати редуплікаціями ознаки “бути тим, що є початком” – поряд із воскресінням Христа.»Ознайомившись з експонатами у Національному музеї Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у місті Коломия, екскурсанти долучилися до майстер-класу з розпису писанок. Кожний з гостей мав змогу написати саме свою писанку. У Косові гості відвідали Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини та Косівське училище культури, де, зокрема, гостям розповіли про роль писанок, про значення того чи іншого узору, про силу символів, закодованих на писанках. Косівська кераміка знана далеко за межами нашої держави і є пам’яткою української культури на міжнародному рівні. Тож учасникам екскурсії було запропоновано також взяти участь і у майстер-класі по виготовленню керамічних виробів. Кожний учасник майстер-класу отримав на згадку гостинчик – косівську кераміку. Високодуховна, інформаційна та емоційно насичена позитивом дводенна екскурсія завершилась спільним виконанням українських пісень в автобусі під час повернення в Івано-Франківськ. Звучали «Червона рута» і «Червона калина», «Стефанія» і Пісня про рушник». Проїжджаючи село Шешори, пасажири хором заспівали «Гуцулку Ксеню», а торуючи шлях повз батьківщину знаного просвітянина Дмитра Павличка, всі гучно заспівали улюблену «Два кольори». За два дні поїздки учасники екскурсії потоваришували, наснажились позитивними емоціями, а найголовніше, переважна більшість людей почали не лише з екскурсоводом, а і між собою розмовляти рідною українською. Так і хочеться згадати незабутнього українського поета Володимира Сосюру: «Яке прекрасне рідне слово!Воно — не світ, а всі світи!». А отже життя українців продовжується. Українці усіх українських земель, єднаймося! Ми обов’язково переможемо!Мирон ФЕДОРІВ,учасник екскурсії.