Значення Дня Соборності для України
21 січня 2022 року у НД «Просвіта» відбулись наукові дебати у форматі круглого столу на тему «Значення Дня Соборності для України»
Урочисто з привітаннями з нагоди знаменної дати виступила та вела наукові дебати Гуцол Марія голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ «Просвіта». Наголосила, що ідея соборності для українців завжди була актуальною та наріжною. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Зазначила, що присутні є представниками різних галузей спеціальностей, партій, конфесій, наукових та військових звань. Відомі громадські діячі, просвітяни.
Наступний виступаючий Мирослав Кошик почав з історичних фактів. Саме 3 січня 1919 у м. Станіславові Українською Національною Радою був схвалений закон про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Він вказав, що бажання новітньої історії було навязування розробити теорію русинського народу. Що ми інший народ невідомої національності. Це об’єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснено нове об’єднання «сходу» і «заходу» в 1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани. Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 22 січня 1990 року в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму.
Боцюрко Володимир Іванович,доктор медичних наук, професор, зазначив, що визначним є те, що саме де і коли відбулись знаменні історичні події. Відбувалось це у будівлі, яка є історичною пам’яткою національного значення у центрі Івано-Франківська. Тепер готель названий «Дністер». У цій будівлі 3 січня 1919 року під час засідання Української Національної Ради ЗУНР був схвалений історичний Універсал про Злуку з Українською Народною республікою (УНР). Тут проживали президент Ради Євген Петрушевич, голова Державного секретаріату Сидір Голубович, а також зупинялись Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Євген Чикаленко. Живий ланцюг розпочинався від дверей цього будинку. 21 січня 1990 майже три мільйони людей взялися за руки, з’єднавши Івано-Франківськ, Львів та Київ у день 71-річниці Злуки УНР і ЗУНР.
Богдан Борович голова Всеукраїнського Товариства воїнів ОУН УПА, зупинився більше на історичних подіях, фактах та реаліях сьогодення. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.
Особливо задушевними були спогади о. Ореста Путька, який особисто брав активну участь у подіях 2014 році, у м Києві. Відбувалась “Революція Гідності”, де українці продемонстрували неймовірну силу єдності та згуртованості довкола засадничих цінностей: гідності та свободи. А також продемонстрували єдність національної ідеї….. високої громадянської свідомості українця…дух українця….
Зворушливо було звучання пісенної молитви у виконанні редактора радіо «Дзвони» Марії Солодчук та присутніх.
Спогадами, враженнями та побажаннями ділились Шпільчак Володимир Антонович,доцент кафедри дизайну і теорії мистецтва, кандидат педагогічних наук, член національної Спілки архітекторів України, член Спілки дизайнерів України та заступник голови Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ «Просвіта», Січка Михайло Ярославович, відповідальний секретар, перший заступник Голови ОО ВУТ “Просвіта”, громадський діяч, Василишин Віра Тарасівна, вчитель – методист української мови та літератури Ліцею №1 Василь Велик – член Спілки Ветеранів України, Остафійчук Ярослав Федорович, доцент кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії з курсом фізичного виховання Івано-Франківського національного медичного університету, голова Івано-Франківської міської організації політичної партії Народний Рух України.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.
Тому знаменно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини , що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення
