“Відлуння душі”, або таврійський екскурс
Днями із далекої сонячної Таврії повернулися молоді просвітяни, які гідно представили прикарпатську «Просвіту» на Всеукраїнському фестивалі «Відлуння душі», що проходив 23-27 червня на Херсонщині. Подружжя Ольги та Романа Бойчуків привезли Першу премію Фестивалю та багато мандрівних вражень.
Про Фестиваль
«Відлуння душі» проводиться втретє, і дуже непросто. Олег Олексюк, Заслужений працівник культури та Голова Херсонської «Просвіти» взявся за фестиваль, щоб уславити ім’я Наталії Коломієць – славної землячки, яка чи не єдина за своє коротке життя написала найбільше поезій про Херсонщину, про Україну, про наше. Пісні на її слова давно звучать в репертуарах народних артистів. Тому вберегти ім’я берегині українського слова у такий спосіб – це завдання фестивалю і самого п.Олексюка. Номінації конкурсу побудовані так, що учасники можуть поряд з віршами та піснями Наталії Коломієць, читати і співати власні твори, проявити себе і почути собі подібних. Такі фестивалі, здавалося б, містечкового провінційного рівня мають одну серйозну перевагу – вони цінують кожного творця слова і пісні, вони дають поштовх, інколи старт, часто стимул до росту і дії, а ще об’єднують і розширюють межі. Третій рік фестивалю – це третя східця як до якості учасників, так і вимог до організаторів, і ще більший клубок у горлі для невдоволених. Є й такі звісно. «Просвіта» на Херсонщині, це дещо інше, аніж на Прикарпатті. І організація фестивалю патріотичного спрямування вимагає витримки, мудрості, твердої ходи крізь опір і «палиці в колеса», котрі набирають обертів.
Про людей, міста і середмістя
Таврія умиротворює. Нас, неспокійних галичан, попервах дивує і насторожує неквапливість людей, безкінечні простори степів і незвична тиша. І ніби мчиш між містами, але той рух уповільнює далечінь соняшникових та пшеничних полів, тихе Дніпро та його повноводні притоки, густа зелень дерев, за якими нічого не видно, крім неба. У селах безгосподарно, як на наш звичний смак, але гарно. Люди як люди, але такі ж розмірені й притишені в розмовах. І навіть митці, які згуртувалися тими фестивальними днями і подіями, дуже виважені і делікатні, що також вирізняє їх від гонорових галицьких письменників та виконавців. Єдине спільне таке людське – виступити і піти, залишивши насамкінець майже порожню залу….
З гала-концертом вийшло інакше, бо проходив гучно і весело на великій відкритій сцені на набережній м.Гола Пристань. Це привабило містян, молодь, дітей, тож концерт завершився вже після заходу сонця у світлі прожекторів пожежної та патрульної службових машин.
Роман Бойчук отримав незабутній досвід і неймовірну насолоду бути ведучим кількагодинного гала концерту, оголошувати імена переможців, запрошувати почесних гостей до слова та Національну капелу бандуристів до пісні. Він передав свій настрій присутнім і втер носа місцевим представникам культури, які своєю відмовою від ролі ведучих думали бодай якось похитнути просвітянську ініціативу.
Трохи про політику і те, що поза нею
Курортні міста займають позицію політичного нейтралітету. Бізнес потребує клієнтів, відпочиваючі потребують відпочинку, а місцеві давно розчаровані і давно визначилися з вибором. Мова різна, змішана і нечиста. Але ваша щира усмішка і смачна українська мимоволі переконує співрозмовника відповісти вам взаємністю. А якщо не переконує його, то додає впертості вам вимагати говорити державною. Здається, що коли на Сході майорить синьо-жовтий прапор, то душа радіє і волає «Наші!», то поодинокі стяги на Півдні болять самотністю і кричать «Гляньте, ми тут, ми є!». Ми раділи цим поодиноким стягам на прибережних кав’ярнях і посту прикордонної служби, і раділи двом-трьом кав’ярням, з яких лунала виключно українська музика. Раділи також, що ніде не бігають «ЗЕлені» агітатори. Вистачає сотень білбордів двох типів – преЗЕденських і Опозиційних, тих, що ЗА життя…
А поза розчаруванням, точніше поза ствердженням у підозрах, вирує інше життя. В нашому випадку – просвітницько-мандрівне. Очільник Херсонської обласної «Просвіти», компетентний краєзнавець і просвітянин Олег Олексюк з дружиною Оксаною, теж просвітянкою та біблотекарем обласної книгозбірні усім немісцевим учасникам Фестивалю проводив екскурсії, знайомив з пам’ятками та пам’ятниками, ділився ідеями та запрошував на заходи , які «Просвіта» попри все таки організовує. Нещодавно подружжю Олексюків вдалося після багатьох поневірянь зареєструвати дітище «Просвіти» – Громадську організацію «Українська хата – талантами багата». Це дасть їм трохи більше можливостей у пошуках фінансування та проведенні просвітницької роботи.
Ми повернулися з виключною перемогою в жанрі «Поезія». Адже презентували власну творчість у поєднанні з віршами Наталії Коломієць у формі поетично-пісенної мініатюри, міні-вистави, а така форма внесла новизну та зацікавленість глядачів.
Вдячні організаторам Фестивалю за гостинність, а прикарпатській «Просвіті», зокрема Степану Волковецькому за довіру у важливій місії представити франківську «Просвіту» як доброго партнера у культурно-мистецькій сфері та вірного друга у спільних справах, викликах та діях.
Ольга Бойчук, прес секретар
