Філія «Просвіти» в Станиславові (Івано-Франківськ) була заснована 25 березня 1877 року. Першим головою був професор гімназії Євген Желехівський. Філія дала поштовх до заснування інших товариств та читалень тодішнього повіту. 9 березня 1893 року філія «Просвіти» організувала Шевченківське свято у залі «Руської Бесіди». Філія «Просвіти» у Станиславові, крім просвітньої, займалася й економічною діяльністю, засновувала крамниці, ощадно-позичкові каси.
У 1899 р. філія «Просвіти» у Станиславові мала 23 читальні, а 1912-го на 72 громади було вже 55 читалень. У лютому 1921 р. після програних визвольних змагань станиславівська «Просвіта» відновила свою діяльність. На 30 червня 1925 року вона мала вже 60 читалень, 40 бібліотек. Особливо широко і святково по всій Галичині відзначалося 70-річчя «Просвіти» 1938 року. Через рік з приходом більшовиків товариство «Просвіта» було ліквідоване, керівництво було заарештоване. Після втечі більшовиків у серпні 1941 року відновила роботу філія «Просвіти» в Станиславові. Та прихід більшовиків 1944 року, тепер уже надовго, майже на півстоліття припинив діяльність товариства.
«Просвіта» до 1939 року була наймасовішою і найвпливовішою організацією. З неї вийшли і згодом стали діяти самостійно більшість українських політичних, економічних, спортивних та культурних організацій і товариств, громадських, політичних діячів, митців, учених і ін.
В Івано-Франківську установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка була проведена 15 квітня 1989 р. Товариство розгорнуло масову роботу по національному відродження краю. Воно зіграло ключову роль у проведенні виборів депутатів рад всіх рівнів, включаючи ВР УРСР4 березня 1990 року. Тоді громадські організації мали право висунення своїх кандидатів і цим правом Товариство скористалося повною мірою. Воно стало політичною альтернативою до пануючої комуністичної партії та політичного режиму вцілому.
На Івано-Франківщині, як і в інших галицьких областях, комуністична партія зазнала повної політичної порзки. Таким чином вперше в історії комуністичного режиму в області повністю перемогли національно-демократичні сили, що мало принципове значення для подальшого політичного розвитку України і проголошення її незалежності.
Слід підкреслити, що з відродженої в 1989 р. «Просвіти» вийшли більшість депутатів Верховної Ради України від області, місцевих рад, особливо першого демократичного скликання, активних громадських, політичних діячів та державних службовців. З просвітянських рядів на початку 90-х років утворилися більшість політичних партій національно-демократичного спрямування.
