Голова Івано-Франківського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, народний депутат України І, II скликань, державний та громадсько-політичний діяч, дипломат, безпартійний.
Народився 30 січня 1947 р. у с. Витвиця на Івано-Франківщині. Степан Волковецький належить до давнього українського роду, про що свідчать давні хроніки. У родині завжди шанували національні та релігійні традиції, змалку виховували у дітей повагу до старших, любов до праці та рідної землі.
В 1964 р. з медаллю закінчив Витвицьку ЗОШ та поступив на фізичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Він вважає, що Львівський університет мав особливе значення у його житті.
З 1969 р. працював у науково-дослідному інституті «ВНІІпроектасбест» (Свердловська обл., Росія).Після служби в армії (1971—1972) поступив до аспірантури Московського гірничого інституту і 1976 р. захистив кандидатську дисертацію не будучи членом КПРС, в якій ніколи не перебував.
В 1978 році повернувся на батьківщину і упродовж наступних 12 років працював в Івано-Франківському інституті нафти і газу асистентом кафедри фізики, старшим викладачем, доцентом, професором кафедри вищої математики. Отримав вчене звання доцента кафедри вищої математики.
У 1989 р. розпочав громадсько-політичну діяльність: входив до першого Правління Івано-Франківського Товариства української мови ім. Т. Шевченка, проводив роботу по організації осередків. Був делегатом Установчого з’їзду Руху (вересень, 1989).
1989—1990 рр. – співголова (згодом голова) першого осередку Руху в інституті нафти і газу та заступник голови Івано-Франківської Крайової Ради Руху. Упродовж 1990—1994 рр.— перший голова Івано-Франківської обласної організації Демократичної Партії України.
В 1990 р. обраний до Верховної Ради України. Як член та секретар Комісії мандатної та з питань депутатської етики брав активну участь у розгляді питань, пов’язаних з депутатською етикою, розробленням законодавства про статус народних депутатів, тимчасового регламенту Верховної Ради та багатьох інших законів. Входив до Президії Народної Ради – опозиції у Верховній Раді України, був заступником голови Тимчасової комісії парламенту України з проведення Всеукраїнського референдуму (1991).
Був співавтором (разом з Л. Лук’яненком) одного із проектів Акту проголошення державної незалежності України, автором багатьох законодавчих ініціатив та безпосереднім учасником процесу проголошення незалежності України. Входив до складу першої парламентської делегації від України на Парламентській Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі (у 1992), неодноразово виступав на засіданнях асамблеї. Одночасно закінчив спеціальний правничий факультет Львівського університету (1995).
У 1994 р. вдруге обраний до Верховної Ради України. Протягом обох скликань був уповноваженим депутатської групи в українському парламенті від Івано-Франківської області (1990—1998). Входив до Комісії у закордонних справах. Будучи депутатом Верховної Ради перших двох скликань, житла в Києві не отримав із принципових переконань.
У 1995-1996 рр. – член Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.
Двічі обирався головою Івано-Франківської обласної ради. Перший раз – на сесії обласної ради (1992), другий раз – виборцями всієї області (1994). У1995-1997рр. очолював Івано-Франківську обласну державну адміністрацію. За його керівництва було прийнято цілу низку реформаторських рішень з питань земельної реформи, лісогосподарського та деревообробного комплексів, створення навчальних закладів нового типу і т.п. Провадилась велика робота, спрямована на відродження українських національних традицій, церков, створення та зміцнення партій і громадських організацій національно-демократичного спрямування.
З 1998 р. до 2003 р. С. Волковецький — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Грузії. За цей час тут організована українська школа, яка нині успішно функціонує (поки що єдина в східній діаспорі); відкрита консульська установа України; українська діаспора об’єднана в Координаційну Раду українців Грузії, відновлена експозиція музею Лесі Українки в м. Сурамі тощо. Щорічно збільшувався товарообіг між Україною і Грузією. Період його дипломатичної місії характеризується високим рівнем українсько-грузинських взаємовідносин та довіри. За роботу з українською діаспорою відзначений вищою нагородою Світового Конгресу українців – медаллю «Св. Володимира Великого».
У 2003 р. очолив Івано-Франківське обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка. В 2005р.— заступник голови Всеукраїнського Товариства «Просвіта». За ініціативи та керівництва С. Волковецького засновано газету «Галицька Просвіта», проведено значний комплекс робіт по організації просвітянських осередків та ремонтних робіт Народного дому «Просвіта» в Івано-Франківську. Розробив і впроваджував концепцію відродження «Просвіти» в кожному населеному пункті, навчальних та трудових колективах, як історичної традиції та політичної потреби, важливого ідеологічного фактора в державному будівництві України.
В цей же час працює професором кафедри державного управління Національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ). Автор понад ста наукових робіт, винаходів, методичних та політичних матеріалів. 2004 р. – незалежний консультант Координатора проектів ОБСЄ у Івано-Франківській області.
Активний учасник Помаранчевої революції, уповноважений від коаліції “Сила народу” в Івано-Франківській області.
Протягом 2006—2008 рр.— Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці. Організував встановлення та відкриття президентами обох країн пам’ятника Т Шевченкові в Баку, надання урядом Азербайджану земельної ділянки для спорудження Посольства України в престижному районі Баку; сприяв покращенню рівня українсько-азербайджанських стосунків в усіх сферах, зокрема в ключовому для нас напрямі – отримання каспійських вуглеводнів по альтернативному маршруту; вперше організовано видання українсько-азербайджанського словника; започаткований випуск газети української громади в Азербайджані тощо. Таким чином його просвітянська діяльність стала невід’ємною частиною дипломатичної служби. В 2008-2009 рр. Степан Волковецький — дипломатичний радник Мінприроди в системі Міністерства закордонних справ України.
В 2009 році вдруге очолив обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, де і досі працює на громадських засадах. Ним підготовлений і підписаний Меморандум співпраці з єпархіями українських церков, які діють на території області. Продовжена також давня просвітянська традиція співпраці зі скаутською молодіжною організацією «Пласт» підписанням відповідного меморандуму. Автор регіональної цільової Програми «Просвіта: ХХІ століття» на 2013-2016 роки, яка затверджена Івано-Франківською обласною радою рішенням від 21.06.2013. № 961-22/2013 р.Ця програма була продовжена аналогічною програмою на 2017-2021р.,яка також була затверджена відповідним рішенням Івано-Франківської обласної ради.
У червні 2010 р. разом з Д. Захаруком очолив обласну організацію опозиційного до влади Комітету захисту України. Ініціатор та активний учасник протестного руху на Івано-Франківщині.
Значну увагу приділяє згуртуванню національно-демократичних сил області навколо національної ідеї, вважаючи її основою для державного будівництва. Нагороджений орденами «За заслуги» III і II ступенів, вищою нагородою ВУТ «Просвіти» ім. Т. Шевченка та ін.
Разом із дружиною Світланою Василівною, кандидатом юридичних наук, доцентом ІФНТУНГ виховали двох синів — Ярослава та Данила (обидва – магістри міжнародного права). Мають чотирьох онуків.
