Бойко Василь Степанович (17.09.1942, с. Опори Дрогобицького р-ну Львівської обл.) – видатний вчений, педагог, громадсько-культурний і просвітянський діяч, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор технічних наук (1989), професор (1990), голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка (з 1992), академік Української нафтогазової академії (з 1993), член Наукового товариства імені Шевченка (з 2000), член Українського термінологічного товариства (з 2001), був членом Центральної комісії з розробки нафтових і газових родовищ, член двох спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук, член редколегій чотирьох фахових журналів.
Заслужений діяч науки і техніки України (1994), нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня (2009), ,,За заслуги перед Прикарпаттям (2012), Почесний працівник ДП “Укргазвидобування” (2002), Почесний член “Просвіти”, нагороджений медаллю “Будівничий України” (2002), удостоєний почесного нагрудного знака “Автор” і грамоти Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки (2006), медалей “Ветеран праці” (1987), “Винахідник СРСР” (1976), Виставки досягнень народного господарства (1984), лауреат премії УНГА І ступеня (1998), відзначений почесними грамотами, грамотами й дипломами державних установ, організацій та підприємств. Професора В. С. Бойка знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Про нього написано у багатьох вітчизняних та зарубіжних виданнях.
Закінчивши в 1967 з відзнакою Львівський політехнічний інститут, Василь Бойко з того часу і по сьогодні працює в Івано-Франківському національному технічному університеті (колишній Івано-Франківський інститут нафти і газу) на посадах старшого лаборанта (з 1967), асистента (з 1968), старшого викладача (з 1970), заступника декана газонафтопромислового факультету (1973-1976), доцента (з 1974) і професора (з 1990).
Доктор технічних наук В. С. Бойко широко відомий нафтогазовій громадськості в Україні й за рубежем як видатний вчений у галузях видобування нафти і газу, гідрогазомеханіки, розробки нафтових і газових родовищ, підвищення нафтогазовилучення із пластів, експлуатації та ремонту нафтових і газових свердловин. Він є автором і співавтором 302 наукових публікацій, у т. ч. 64 книг (серед них 38 пiдручникiв і навчальних посібників, 7 словників-довiдникiв, 3 енциклопедії, 11 монографій), 23 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, 20 галузевих керівних документів. Під керівництвом Василя Степановича виконано три кандидатські і три докторські дисертації.
Бойко розробив новий науковий напрям і створив свою наукову школу “Інтенсифікація нафтогазовидобування діянням на міжсвердловинні і привибійні зони пласта”, сформовану із власних ідей та теорій, які втілюють в життя його учні й він особисто. Колектив наукової школи становлять 21 особа, з них 3 доктори наук, 3 кандидати наук i 6 здобувачів.
Основні наукові розробки та подальші зацікавлення проф. В. С. Бойка можна об’єднати в такі п’ять груп: а) наукові засади і нові методи оптимізації роботи нафтових і газових свердловин; б) наукові основи і нові технології інтенсифікації видобування нафти та підвищення нафтовилучення; в) наукові засади підвищення продуктивності та нові способи усунення ускладнень під час експлуатації нафтових і газових свердловин; г) нові технології ремонтно-ізоляційних робіт у свердловинах; д) нові технології регулювання процесу підтримування пластового тиску й експлуатації нагнітальних свердловин.
Його наукові розробки впроваджено за участю або за пропозицією автора на багатьох родовищах України (всі видобувні райони) і колишнього Радянського Союзу з великим технологічним (підвищення коефіцієнта нафтовилучення із покладів, збільшення поточних дебітів свердловин, зменшення відборів супутньої пластової води) та економічним ефектом (зі співвідношенням витрат і прибутку до 1:3). Під керівництвом і за участю В. С. Бойка складено багато проектів розробки газових і нафтових родовищ України.
Василь Степанович відомий як видатний учений-педагог і методист вищої нафтогазової освіти в Україні.
Чільне місце в науково-педагогічному доробку В. С. Бойка посідає серія із п’яти груп підручників (відповідно до навчального плану) державною мовою з фахової підготовки студентів за спеціальністю “Видобування нафти і газу”. Ці підручники забезпечують фахову підготовку студентів практично повністю за спеціалізацією з нафти і частково – за спеціалізацією з газу. Частина з них розроблена вперше у світовій практиці. Підручники є фундаментальними й оригінальними за теоретичними та методичними основами, узагальнюють наукові розробки науково-дослідних та проектних інститутів і виробничий вітчизняний та зарубіжний досвід, забезпечують потреби основних навчальних дисциплін для підготовки спеціалістів з нафтогазовидобування. Вони формують єдиний методичний і логічний обсяг знань в галузі нафтогазовидобування. За основоположними підручниками професора навчаються студенти, магістри й аспіранти.
В. С. Бойко активно і плідно працює над створенням та удосконаленням наукової нафтогазової термінології державною мовою, виступає на міжнародних конференціях з проблем термінознавства. Вагомим результатом цієї великої праці став вихід друком першого в Україні фундаментального видання, що водночас корисне в практичному плані й повноцінне в науковому відношенні, -“Тлумачно-термiнологiчного словника-довідника з нафти i газу (п’ятимовного – українсько-російсько-англійсько-французького-німецького)” зі зворотними перекладними словниками (з грифом навчального посібника Міносвіти) у двох томах (понад 10 тис. статей), а також “Гiрничого енциклопедичного словника” у трьох томах (понад 12,7 тис. статей), “Малої гірничої енциклопедії” у трьох томах (понад 18 тис. статей).
Працюючи всі ці роки в системі високої школи, В. С. Бойко приділяє значну увагу підготовці бакалаврів, гірничих інженерів і магістрів, наукових та педагогічних кадрів. Пишається своїми учнями, багато з яких стали керівниками виробництва, відомими вченими, викладачами. Під його керівництвом працюють магістри, аспіранти і докторанти.
В. С. Бойко – відомий громадсько-культурний діяч, учасник демократичних перетворень у нашому суспільстві. Є вагомий внесок цієї людини, котра працює активно й наполегливо, у справу відродження й розбудови української державності, в розвиток української науки і духовності. Василь Степанович був ініціатором, організатором і діяльним учасником низки зборів, конференцій і зустрічей з проблем державності української мови та правового державотворення. Він веде історико-просвітницьку роботу щодо формування в жителів Івано-Франківська патріотичних переконань та національно-державницького світогляду, поширив її і на військові частини міста, організовував прийняття дітей зі сходу України на релігійні та національні свята, створив просвітянський лекторій, посприяв підготовці й виходу у світ книги „Івано-Франківська “Просвіта”: минуле і сучасне”, започаткував кредитову спілку “Самопоміч”.
Варто зазначити, що з 1992 р., коли було утворено Івано-Франківське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка й обрано на альтернативній основі його головою В. С. Бойка, він увесь цей час очолює об’єднання на громадських засадах. Сформував навколо себе з однодумців Правління, яке почало активно працювати. За короткий час утворили на підприємствах, в організаціях, установах, закладах, зокрема в усіх загальноосвітніх школах, і зареєстрували 86 (на сьогодні 88) первинних осередків товариства. В них тепер налічується понад дві тисячі членів, з якими ведуть організаційну та методичну роботу задля утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя. Під орудою і за діяльної участі проф. В. С. Бойка Правління і Рада об’єднання послідовно й наполегливо докладають зусиль на ниві культурного, національного та духовного розвитку українського народу. Народний дім “Просвіта” в Івано-Франківську став центром культурно-просвітницької роботи, поширення християнської моралі й національної духовності, проведення заходів як з дорослими, так і з молоддю та дітьми, відзначення державних свят, роковин “Матері-Просвіти”, вшанування видатних державних та громадських діячів, учених, письменників, художників, просвітянських родин тощо. Тут відбуваються різні семінари, круглі столи, учасники яких виробляють ділові пропозиції з питань правового державотворення, утвердження української мови і національної ідеї, національно-культурного відродження і згуртування нації.
Одружений. Василь Степанович разом із дружиною Надією Станіславівною виростили й виховали сина Ростислава і дочку Світлану. Мають онуків Світлану, Назарія і Вікторію.
