Боднар Михайлина Тимофіївна

БОДНАР МИХАЙЛИНА ТИМОФІЇВНА

Проживає в місті Івано-Франківську, українка. безпартійна.

Народилася 04.10.1954 року в селі Саранчуки Бережанського району Тернопільської області. Закінчила Львівський державний університет ім. І.Франка факультет журналістики. Член Національної спілки журналістів України, голова обласної організації “Жіноча громада”, завідувач відділу культурно-масової роботи обласної «Просвіти», редактор просвітянського вісника «Дзвони Просвіти» на обласному радіо, член-ради секретаріату обласного та міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів, заступник голови Всеукраїнської спілки «Козацька Берегиня», член Міжвідомчої ради облдержадміністрації з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми.
Є автором книжки «Жіноча громада в державотворенні».

Протягом своєї трудової діяльності працювала: на освітянській ниві, 20 років (1977–1997) кореспондентом багатотиражної газети «Промінь» та радіомовлення на Івано-Франківському ВАТ «Родон». З (2000–2008) – в обласній «Просвіті»: відповідальним секретарем, в. о. голови обласної «Просвіти», директором НД «Просвіта». Десятий рік в області очолює найдавнішу жіночу громадську організацію «Жіноча громада». Зверталась через українські видання Греції та Італії на підтримку наших жінок. Зуміла розчулити жіноче серце тих матерів, які залишали своїх дітей у родильному будинку. Дбає про дітей-сиріт та обділених долею не тільки шкільного віку, але й на початку їхнього самостійного трудового чи сімейного життя. Допомагає їм речовою допомогою,  продуктами, житлом. Вперше в області на літніх канікулах організовувала відпочинок  п’ятдесяти круглих сиріт з інтернату у співчутливих родинах Долинського району.  За рекомендацією ОО «Жіноча громада» поступили на навчання на безоплатній основі і закінчили середні спеціальні та вищі навчальні заклади ряд дітей-сиріт.

Вперше в області організовувала день Батька. Звернулась до Президента України, щоб це свято відзначалося на державному рівні.

Багато спричинилася до покращення матеріальної і технічної бази Народного дому «Просвіта». Народний дім став справжнім храмом духовності.

Десять разів була головою найбільшої виборчої дільниці в Івано-Франківську.

Нагороджена найвищою просвітянською нагородою медаллю «Будівничий України», державною нагородою – орденом «Княгині Ольги».

Виховала двох дітей.