Штрихи історії «Просвіти» нашого краю

Філія «Просвіти» в Станиславові (Івано-Франківськ) була заснована 25 березня 1877 року. Першим головою був професор гімназії Євген Желехівський. Філія дала поштовх до заснування інших товариств та читалень тодішнього повіту. 9 березня 1893 року філія «Просвіти» організувала Шевченківське свято у залі «Руської Бесіди». Філія «Просвіти» у Станиславові, крім просвітньої, займалася й економічною діяльністю, засновувала крамниці, ощадно-позичкові каси.

У 1899 р. філія «Просвіти» у Станиславові мала 23 читальні, а 1912-го на 72 громади було вже 55 читалень. У лютому 1921 р. після програних визвольних змагань станиславівська «Просвіта» відновила свою діяльність. На 30 червня 1925 року вона мала вже 60 читалень, 40 бібліотек. Особливо широко і святково по всій Галичині відзначалося 70-річчя «Просвіти» 1938 року. Через рік з приходом більшовиків товариство «Просвіта» було ліквідоване, керівництво було заарештоване. Після втечі більшовиків у серпні 1941 року відновила роботу філія «Просвіти» в Станиславові. Та прихід більшовиків 1944 року, тепер уже надовго, майже на півстоліття припинив діяльність товариства.

«Просвіта» до 1939 року була наймасовішою і найвпливовішою організацією. З неї вийшли і згодом стали діяти самостійно більшість українських політичних, економічних, спортивних та культурних організацій і товариств, громадських, політичних діячів, митців, учених і ін.

В Івано-Франківську установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка була проведена 15 квітня 1989 р. Товариство розгорнуло масову роботу, спрямовану на зміцнення української державності та пропаганду національного відродження краю.

Слід підкреслити, що з відродженої в 1989 р. «Просвіти» вийшли більшість депутатів Верховної Ради України від області, місцевих рад, особливо першого демократичного скликання, активних громадських, політичних діячів та державних службовців. З просвітянських рядів на початку 90-х років утворилися більшість політичних партій національно-демократичного спрямування.