Добросусідство в дії, або що робила «Просвіта» на теренах Польщі

     Щойно закінчилася поїздка делегації з Івано-Франківська на прикордонні території Польщі з метою впорядкування українських кладовищ та історичних пам’яток. Ця акція зініційована міським головою Русланом Марцінківом в рамках програми "Франківськ - місто героїв". У складі делегації були троє представників "Просвіти": Михайло Січка,  Ольга Бойчук  та Михайло Колковський.

Попри шалений темп життя молодь зуміла виділити трохи часу на волонтерську громадську активність та приділити увагу предкам, які залишилися за межами кордону та людської памяті.

 Праця, що мотивує

 Така ініціатива міського голови Івано-Франківська вже вдруге реалізована міською радою і цьогоріч табір для групи молоді організовано у гміні Ульхувек Республіки Польща в рамках Днів Добросусідства – 2018.

В період з 22 по 28 серпня 2018 року група волонтерів впорядковувала територію двох давніх українських кладовищ в селах Корчмін та Ліски, старовинну Українську Греко-Католицьку Церкву в с. Корчмін та територію навколо неї, облагородили могили священика УГКЦ о. М. Ріпецького та його дружини Євгенії в с. Ліски, місце захоронення 86 українців, розстріляних 23 березня 1944 року Армією Крайовою в с.Ліски та ін.

Під час впорядкування найдавнішої в регіоні церкви Вознесіння Господнього УГКЦ, спорудженої у 1510 році та кладовища, що неподалік, віднайшли могилу Михайла Бродюка - стрільця Української Галицької Армії,який загинув в 1919 році. На могилі висадили квіти та запалили синьо-жовті свічки.

Українське кладовище в селі Ліски гміни Долгобичув Грубешівського повіту, незважаючи на чітке естетичне розмежування території на польську та українську сторони, виявилося не настільки занедбаним. Там, у силу своїх можливостей порядкує пан Богдан Лисейко - українець, який в малолітньому віці чудом вцілів, великими снігами втік 23 березня 1944 року під час знищення українців у с. Ліски Армією Крайовою. В той день були вбиті 86 українців - жителів цього села.

Найбільш відповідальною була робота над відновленням сплюндрованого польськими шовіністами пам’ятника та могили 37 вояків УПА, які загинули в березні 1946 року в бою з підрозділами НКВС, відпустового місця – джерела та каплички в урочищі Білосток гміни Долгобичув Грубешівського повіту.

27 серпня там відправили панахиду за полеглими молодими вояками і відлетіли спогади із піснею «Чуєш, брате мій».

Парох греко-католицької церкви у Любліні о.Стефан Батрух, який доклав немало зусиль для організації такої акції у межах своєї компетенції, щиро радів успішній реалізації благородної справи руками прикарпатської молоді та висловив неабияку вдячність за громадянську позицію та розуміння важливості такої справи.

 Дипломатія, що об’єднує

   Для молодих просвітян перебування на теренах Польщі в рамках запланованої акції включало багато аспектів. Окрім передбачених робіт по впорядкуванню об’єктів, молодь провела активну спортивно-культурну та дипломатичну роботу.

Йдеться про те, що цілком непередбачувано до організації таборування долучився місцевий війт Лукаш Клебек, який запропонував провести змагання з футболу, погодився залучити місцевих до занять йогою та всіляко демонстрував доброзичливі наміри місцевої влади до української делегації. Зокрема особисто представляв українську молодь громаді гміни на святі «Обжинок», парафіянам під час богослужіння з нагоди Храму церкви та під час урочистостей 28 серпня. В цей день на території розділеного державними кордонами польського села Корчмин та українського Стаївка традиційно пройшли Європейські Дні Добросусідства. В рамках святкування відбулося урочисте відкриття кордону та зустріч учасників Європейських Днів Добросусідства з польської та української сторони. У своєму виступі війт Лукаш Квебек наголосив, що: « Незважаючи на кордон та історичне минуле, штучні маніпуляції фактами і політичні авантюри, українці і поляки є дружніми народами. Я радий співпраці, радий зустрічі з делегацією молоді з України і вдячний їм за ту справу, яку вони зробили. Слава Україні!»

Найбільш інтенсивне спілкування з війтом мали керівники : Михайло Січка як заступник голови «Просвіти» та Сергій Сивачук як голова осередку Національного Корпусу. В свою чергу Михайло Січка мав ряд неформальних перемовин з представниками влади гміни, які, сподіваємося, матимуть в майбутньому результат у формі заходів культурного обміну: «Заплановано культурну поїздку на терени гміни Ульхувек для того, щоб на українських етнічних землях знову звучала українська пісня. Там ще й досі проживають деякі родини українців і, напевне, вони відчують піднесення, коли відчують дотичність до себе з українського боку. Окрім того варто відвідувати місця де теж спочивають герої, які боролися за вільну Україну!»

 В цілому, просвітяни залишили по собі на теренах Польщі добрі справи, молитви і дух українства. Це абсолютно новий досвід і мотивація на результат. Але насамперед – це обовязок : перед українцями, яким забороняли такимим бути, перед землею, за яку полягли і якої багатьох позбавили та перед собою, щоб зберегти дотичність до минулого.

 

Підготувала

Ольга Бойчук