Концепція відродження «Просвіти»

Відновлення сільських «Просвіт» –  історичне завдання для нашого краю.
(Концепція)

Українське село переживає тепер нелегкі часи. Звільнившись від рабської праці в колгоспі, сільське населення залишилося сам на сам зі своїми життєвими проблемами. Із земельного наділу не проживеш, іншої праці немає, люди масово виїжджають за кордон. Будинки «Просвіти", сільські клуби переважно зачинені, неопалені, молодь не має чим зайняти свій час, шукає розради в горілці, наркотиках, а звідси - пияцтво, розпуста, розпад молодих родин, злодійство, рекет, розбій, лихослів'я, бійки і навіть убивства. Сільська влада, як і школа, часто безсилі. В результаті, молодь деградує морально й духовно, Ігнорує традиційні українські національні цінності. Тому не можна бути байдужими, треба бити на сполох, рятувати ситуацію. Це може зробити «Просвіта», яка стоїть на державницьких позиціях, яка завжди була і є провідником національної ідеї в українському суспільстві, не переслідує вузько партійні чи конфесійні інтереси. Історичною традицією найстарішої української громадської організації «Просвіти» є згуртування найбільш авторитетних, активних і національно свідомих українців. Сільський осередок «Просвіти" здатний поєднати зусилля освітян, духовенства, влади, представників закладів культури, охорони здоров'я, лісогосподарського комплексу, добрих господарів та підприємців. «Просвіту» села мав би очолити один з найавторитетніших людей в селі.

Переконані, що коли ядро низового сільського осередку складуть директор школи, авторитетні вчителі, священик, керівник культурно-освітньої установи, сільський (селищний) голова, керівник селянської спілки, працівники лісогосподарських організацій, підприємці, представники політичних партій, сільські активісти «Просвіта» села зможе вирішити багато різних наболілих, актуальних проблем. Осідком просвітян міг би стати будинок «Просвіти» чи сільський клуб (бібліотека), школа, чи сільська (селищна) рада.

До просвітницької роботи варто залучити всіх людей, не байдужих до справ громади і держави, які дотримуються норм християнської моралі, мають авторитет серед односельчан. Особливу увагу слід приділяти молоді, яка могла б об'єднатися у «Молодій Просвіті». Мешканці села, селища змогли через «Просвіту» дійсно стати тою силою, яка спроможна вирішувати, принаймні, частину власних проблем, що усунуло б загрозливу відірваність влади від народу.

Осередок «Просвіти» повинен бути інтелектуальним та ідейним громадським провідником суспільного життя на селі, відстоювати Інтереси села, бути громадською опорою односельчан, створити для молоді перспективу цікавого і заможного життя. Слід відродити давні гасла просвітян: «Свій до свого по своє» та «Допоможемо собі самі».

Діяльність сільської «Просвіти» могла б включити такі завдання:

  • Відродження і розвиток культури і традицій села, - створення сільського хору, драматичного, хореографічного гуртків, оркестрів народних інструментів, (вокальних груп) тощо. Основою хору «Просвіти» у селі могли б бути діючі церковні хори.
  • Відзначення державних і релігійних свят, днів, народження видатних українських діячів, організація концертів, мистецько-літературних вечорів.
  • Збереження історичної пам'яті, створення музеїв історії села, підготовка матеріалів з історії «Просвіти» села, визначних діячів, вихідців із села, родоводів і т.п.
  • Виступи з лекціями, бесідами на політичні теми. Роз'яснення основних подій у державі.
  • Боротьба з пияцтвом, наркоманією, пропаганда тверезого, здорового способу життя. Пияцтво захлинуло доросле населення і молодь. «Тверезий спосіб життя» - давнє гасло «Просвіти».
  • Боротьба з лихослів'ям у побуті та в громадських місцях, із сороміцькими надписами тощо, виховання в підлітків культури поведінки, ввічливості, поваги до старших, до жінок, боротьба з курінням.
  • Вирішення питань благоустрою та прибирання територій сільських вулиць, очищення водних джерел, річок, потічків, водойм, насадження дерев чи декоративних кущів у скверах та на узбіччях доріг, упорядкування подвір'їв, організація толок і т.д.
  • Опіка громади над одинокими людьми похилого віку, які потребують допомоги.
  • Опіка та допомога громади найталановитішим дітям, особливо з бідних родин, сиротам у здобутті освіти.
  • Одним з найважливіших завдань «Просвіти» і надалі залишається боротьба за повноцінне функціонування української мови в усіх сферах народного  життя, очищення її від чужомовних елементів, особливо росіїзмів та полонізмів, що засмічують нашу мову. Домагатися, щоб у громадських місцях, барах, кафе, в автобусах, закладах дозвілля надавалася перевага українській пісні, українській музиці тощо.
  • Члени «Просвіти» повинні бути активними пропагандистами українського слова, української книжки та української преси (на українському ринку лише 5-10% україномовної продукції). Домагатися, щоб у більшості родин була українська газета, просвітянські видання, в т.ч. «Слово Просвіти» «Галицька Просвіта», які сповідують національну ідею.
  • Правова і консультативна допомога з питань сільського життя і допомоги господареві.
  • Активна участь у піднесенні та зміцненні економіки села (селища).
  • Організація допомогових та кредитових спілок, бізнесових структур.
  • Підтримка в організації збуту сільськогосподарської продукції, її переробка (молоко, м'ясо, картопля, овочі та фрукти).
  • Підтримка та організація «зеленого туризму», Підготовка екскурсоводів, інструкторів з туризму, розробка туристських маршрутів тощо.
  • Важливим питанням економічної діяльності «Просвіти» міг би стати пошук інвестицій для організації і створення заготівельних та переробних підприємств, створення майстерень для ремонту сільськогосподарської техніки та автомобільного транспорту, розширення сфери побутових послуг, удосконалення місцевої, інфраструктури, інших видів діяльності. «Просвіта» могла б залучати фахівців для надання послуг у розробці бізнес-планів і таке інше.

Очевидно, цими досить обширними завданнями  не обмежується діяльність «Просвіти». Вона має стати престижною в суспільстві, школою громадсько-політичного виховання, а відтак - одним із позитивних критеріїв в оцінці роботи працівників освіти, культури і т.п.:
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка - це сила, здатна підняти українське село з руїни, але цього повинен захотіти кожен член «Просвіти», кожен українець, який не байдужий до долі своєї держави, свого народу.

Прийнято на розширеному засіданні Ради Івано-Франківської обласної «Просвіти» 7 лютого 2004 року та підтримано представниками духовенства всіх українських церков, представницької та виконавської влади.

Голова Івано-Франківського обласного

об'єднання ВУТ «Просвіта», С. Волковецький.