Депутати-верховинці читали у столиці Гуцульщини «Кобзар»

Депутати-верховинці читали у столиці Гуцульщини «Кобзар»Дев’ятого березня, 203 роки тому, народився наш Пророк, поет, письменник, Національний Герой і символ України Тарас Шевченко, який зійшов на землю і зброєю Слова зробив усе для того, аби на рідній, батьківській землі постала Мати-Україна.

2У День народження великого Кобзаря Верховинська районна рада, районне Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка ініціювали проведення районної акції – флешмобу – «Шевченківські читання – 2017».

 

Світе ясний, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Цими, вражаючими до глибини душі серця, віщими рядками Кобзаревої поезії «Розрита могила» голова районної ради Іван Шкіндюк розпочинає сьому сесію районної ради сьомого демократичного скликання (друге пленарне засідання).

– Це визначний поет, мислитель, художник, який поезією народної душі і патріотичного слова зробив неоціненний вкладу розвиток України вільної, свобідної, незалежної, – звертається очільник районної ради до депутатів-верховинців та присутніх на пленарному засіданні запрошених і гостей. – Ми сьогодні читаємо вистраждану нелюдськими поневіряннями військової муштри і заслання поетові строфи – і відчуваємо невимовний біль у серці, який переніс в часи тотальної московщини наш духовний Батько Тарас Шевченко, зложивши у боротьбі з царатом буйну голову за українську будучину, за сьогоднішній день українства нової доби. На превеликий жаль, сьогоднішній день потьмарений, покраяний важкою боротьбою Шевченкових потомків за рідну землю, кровію политу відважних синів і дочок Матері-України на забагряненому війною з москалями Донбасі.

Іван Юрійович знову бере в руки «Кобзаря» і продовжує читати «Розриту могилу» далі:

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває…

Заступник голови районної ради Іван Маківничук продовжує Шевченкове слово поезією «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнеє посланіє»:

…Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! Волі»

Братерства братнього! Найшли…

Слухаєш віще Тарасове слово – і не збагнеш, як зумів поет побачити ту велику руїну, яка знову може огорнути і степи, і лани, гори і доли через сотню – другу літ на рідній українській землі. Великий поет. Істинно великий поет і Пророк Української Нації:

Схаменіться! будьте люди

Бо лихо вам буде.

Розкуються незабаром

Заковані люде,

Настане суд, заговорять

І Дніпро, і гори!

І потече сторіками

Кров у синє море

Дітей ваших… і не буде

Кому помагати…

Хіба не ллється кожної Божої днини кров безневинного українського люду, кров дітей наших – відважний і сміливих синів і дочок, Кобзаревих нащадків, на Луганщині та Донеччині? Передбачив усе те наш Пророк, що діятиметься через багато літ по його смерті, однак ніхто з отих вельмож столичних а чи чужоземних так і не осягнув Його пророчої науки.

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя..

І Сьогодні великий Тарас «синам сердешної Украйни!» вказує вірний і праведний шлях до порятунку з того вогняного пекла, запаленої москалями війни, облуди та оману, корупції та ненависті всередині Українського Дому, бо, чого гріха таїти:

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають…

До Шевченкової душі, до розмови з українцями Кобзаревою поезією долучилися й інші депутати районної ради: Галина Кікінчук, Оксана Чубатько, Марія Мартищук, Світлана Уршеджук, Ольга Сапріянчук, Володимир Мицканюк, Андрій Сухарчук, Людмила Савчук, Михайло Нечай, Володимир Пугальський – увесь депутатський корпус, присутній на сесії. Окрім вищеперелічених творів, депутати читали та декламували поезії: «Чигирине, Чигирине», ««Думи мої, думи мої», «Сон», «Кавказ», «Заповіт» та інші.

Одночасне читання «Кобзаря» розпочалося на Верховинщині о десятій ранку і полинуло в усі навчально-виховні заклади, просвітянські колективи, Будинки культури та клуби, бібліотеки Верховинщини – у кожен населений пункт і найвіддаленіший у горах високогірний присілок. А далі – а далі відгомоном Шевченкової правди, сили і волі розпросторилося по усіх Карпатах. А могутні та горді верхи-кичери, праотчі зелені верховини, вічні зелені верховини, що скинули назавше окови польські, австрійські та московські, продовжили Кобзареву розмову із самим Господом, який, віримо, обов’язково зішле Шевченкову правду на всю Україні – Єдину, Одноцілу, Вільну і Незалежну.

 

Василь Нагірняк

Голова Верховинського районного об’єднання

ВУТ Просвіта імені Тараса Шевченка